2022-й став надважким для України через повномасштабну російську агресію і законодавчі зміни цього року були направлені, перш за все, на виживання країни та зменшення (наскільки це взагалі можливо) наслідків війни. Проте, й впровадження міжнародних ініціатив в рамках плану BEPS також мало місце, як і обговорення різних варіантів податкових реформ. В цьому матеріалі ми розглянемо найважливіші податкові зміни та новини, що стались в Україні за минулий календарний рік.
Міністерство фінансів України презентувало законопроект та дорожню карту впровадження автоматичного обміну та формату CRS. Українська податкова приєдналась до автоматичного обміну інформацією (AEOI)
Влітку 2022 року Міністерство фінансів України презентувало законопроект про імплементацію міжнародного стандарту звітності ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей (стандарт CRS).
Етапи впровадження стандарту CRS та автоматичного обміну інформацією в Україні були описані в дорожній карті:
Вересень 2022 року – Державна податкова служба України підписує багатосторонню угоду про впровадження стандарту CRS (виконано у серпні 2022 року);
Листопад 2022 року – прийняття закону про CRS Верховною Радою (не виконано);
Грудень 2022 року – Наказ Міністерства фінансів про з детальними інструкціями та вимогами до фінансових агентів щодо належної перевірки рахунків клієнтів (не виконано);
1 січня 2023 року – фінансові установи мають розпочати процедури належної перевірки рахунків своїх клієнтів. Однак, як зазначають в Міністерстві, якщо до того часу правовий режим воєнного стану не відмінять – дата буде перенесена на 1 липня 2023 року. Відповідно, і інші дати також будуть перенесені (військовий стан продовжено, отже і строки будуть перенесені);
Липень 2024 року – перша подача звітів про підзвітні рахунки. Звіти подаються за 2023 рік.
Вересень 2024 – Перший для України обмін даними за 2023 рік з юрисдикціями-партнерами в рамках автоматичного обміну інформацією (AEOI) за стандартом СRS.
Згідно з дорожньою картою, Україна планує провести перший обмін у 2024 році за даними за 2023 рік.
Проте в тій же дорожній карті сказано, що у випадку продовження дії воєнного стану після 1 січня 2023 року (а воєнний стан вже продовжено до середини лютого), всі дати впровадження автоматичного обміну будуть перенесені як мінімум на півроку.
В Україні запрацював режим «Дія Сіті»
З 8 лютого в Україні запрацював податково-правовий режим «Дія Сіті». Він пропонує компаніям IT-сектору наступні умови роботи:
- Альтернативну система найму працівників – укладання ГІГ-контракти замість договорів про надання послуг. Таке нововведення, за задумом творців режиму, дозволить компаніям показувати реальні обороти та платити помірні податки, даючи співробітникам базові соціальні гарантії (аналогічно до найму за КзПП). ГІГ-контракти відображатимуть реальні умови праці, без постійного ризику визнання прихованості трудових відносин;
- Гарантії захисту інтелектуальної власності Резидента ДІЯ СІТІ;
- Закріплення в законодавстві України нових понять – компенсації, нерозголошення, неконкуренції;
- Держава гарантує 25 років беззмінної роботи податкового режиму. Тобто при порушенні гарантій, інвестори матимуть право звернення до міжнародного арбітражу;
- Особливий податковий режим з можливістю заміни 18% стандартного податку на доходи компанії 9% податком на виведений капітал,
- Пільговий режим на доходи фізичних осіб (співробітників компаній-резидентів): 5% на доходи, 22% ЄСВ, який нараховується від мінімального розміру заробітної плати, а також 1,5 воєнного збору.
На сьогодні в Дія Сіті вже зареєстровано 425 резидентів. Дізнатись більше про цей режим ви можете з наших матеріалів:
ЧИ ВИГІДНА «ДІЯ СІТІ»? ЯКІ ПОДАТКИ ПЛАТЯТЬ ІТ-ФАХІВЦІ В УКРАЇНІ ТА ІНШИХ КРАЇНАХ?
КОМПАНІЯ НА КІПРІ ЧИ РЕЗИДЕНСТВО В ДІЯ СІТІ? ПОРІВНЯННЯ ДВОХ РІШЕНЬ ДЛЯ IT-КОМПАНІЙ
Податкову амністію продовжено
1 вересня 2021 року в Україні стартувала податкова амністія, що дозволяє за спеціальними умовами сплатити податки з тих доходів, з яких вони не були сплачені раніше. Зокрема:
- 5% з валютних цінностей на рахунках в банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в нашій країні. Якщо оплачувати податки трьома рівними частинами протягом трьох років – ставка 5%.
- 9% з валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, які розміщені за кордоном; Якщо оплачувати податки трьома рівними частинами протягом трьох років – ставка 11,5%.
- 2,5% з номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом в період з 1 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року. Якщо оплачувати податки трьома рівними частинами протягом трьох років – ставка 11,5%.
15 серпня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким продовжила амністію до 31 березня 2023 року.
За останніми опублікованими даними (станом на 2.09. 2022 року) всього задекларовано 5,3 млрд. гривень, зібрано до бюджету 317 мільйонів. Всього було подано 527 декларацій.
Зміна податків до кінця дії воєнного стану
У квітні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який мав підтримати український бізнес під час російської агресії. Зокрема, фізичним особи-підприємці і юридичні особи на період дії воєнного стану можуть сплачувати єдиний податок в обсязі 2% від обороту. Раніше таке право мали лише підприємці-фопи з оборотом до 10 мільйонів гривень. Тих, хто буде сплачувати загальний податок звільнять від сплати на прибуток та ПДВ. При цьому знімається обмеження на кількість працівників в таких компаніях. Однак «єдиним податком» можуть скористатись лише компанії, що не займаються наступними видами діяльності:
- Гральний бізнес;
- Видобуток та реалізація корисних копалин;
- Торгівля підакцизними товарами;
- Обмін іноземних валют.
Окрім цього, ФОПам ІІ і ІІІ груп дозволили не платити єдиний соціальний внесок за мобілізованих працівників. За них ЄСВ сплачуватиме держава, починаючи з 1 березня і до закінчення воєнного стану. Водночас сплата ЄСВ «за себе» для ФОП є добровільною.
Обговорення податкової реформи
Також важливою темою, яку обговорювали в Україні у 2022 році, був проект податкової реформи, запропонованої Офісом президента України. Про реформу в інтерв`ю одному з видань розповів заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма. За його словами, остаточного рішення щодо реформи немає, однак обговорюється модель, яку називають «10–10–10»: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ та збільшений до 3% воєнний збір.
Однак при цьому, згідно з планом, радикальне зменшення податків передбачає скасування пільг та посилення відповідальності за порушення податкового законодавства, а також доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.
Однак, як тоді заявив Ростислав Шурма – головна проблема для реалізації реформи це пошук компенсаторів для можливих втрат бюджету від різкого зменшення ставок податків.
Стан реформи зараз. Наразі її реалізація не відбувається, не подано жодного законопроекту до парламенту, однак дискусія триває.
В Україні працюють на е-резидентством
В Україні у першому читанні прийнятий законопроект № 5270 про е-резидентство. Е-резидентство – це спеціальний статус для іноземців, що відкриває можливість вести бізнес в Україні онлайн, без фізичної присутності. Аналогічний режим має, наприклад, Естонія.
Законопроект передбачає наступні нововведення для іноземців:
- Можливість отримати статус е-резидента;
- Реєстрація як ФОП 3 групи без фізичної присутності в Україні;
- Сплата єдиного податку у розмірі 5% від суми доходу;
- Відкриття онлайн банківського рахунку для підприємницької діяльності.
Оподаткування та звітність для е-резидентів будуть автоматизованими, що сприятиме наповненню державного бюджету України та розвитку цифрового бренду держави.
Однак не всі зможуть стати е-резидентами України, є обмеження для:
- громадян країни-агресора рф;
- особи, що внесені до «чорного списку» FATF;
- особи, які мають дохід в Україні (окрім пасивного).
