Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт, ухвалення якого необхідне, щоб Україна змогла приєднатися до SEPA (Single Euro Payments Area) – єдиного платіжного стандарту, який використовують 37 країн Західної та Центральної Європи. Про це повідомляє видання Mind.ua.
Серед іншого законопроект передбачає створення нового реєстру рахунків та банківський сефів. Це буде єдина державна інформаційна система, призначена для обліку:
- банківських рахунків;
- рахунків у цінних паперах;
- інших рахунків / електронних гаманців фізосіб;
- договорів про оренду індивідуальних банківських сейфів фізосіб.
Держателем та адміністратором реєстру буде Державна податкова служба (ДПС), а наповнювати його будуть Національний банк, комерційні банки, небанківські установи, платіжні системи й емітенти електронних грошей.
Які дані потраплять до реєстру?
Реєстр рахунків та сейфів міститиме такі відомості про фізосіб (власників рахунків / електронних гаманців та орендарів банківських сейфів):
- ПІБ, ІПН або дані паспорта / іншого документа, що посвідчує особу;
- інформація про відкриті / закриті рахунки та електронні гаманці, у тому числі: дата відкриття / закриття рахунку або гаманця, його реквізити (IBAN), код валюти та дані про фінансову установу, в якій знаходився рахунок або гаманець;
- інформація про індивідуальні банківські сейфи, що включає номер договору про оренду сейфу, дату початку та закінчення його дії, відомості про осіб, які мають доступ до сейфа, ідентифікатор сейфу та дані про банк, який надав сейф в оренду.
Передбачається, що інформація в Реєстрі рахунків та сейфів не буде публічною. При цьому НБУ, банки та інші учасники фінринку не передають до реєстру відомості про операції зі списання коштів із рахунків / електронних гаманців та/або зарахування на рахунки / електронні гаманці, а також дані про залишки за такими рахунками / електронними гаманцями.
Інформація в реєстрі зберігатиметься не менше ніж 1825 днів (5 років) з дня закриття рахунку, електронного гаманця або з дати припинення дії договору про оренду банківського сейфу.
Строк зберігання даних може бути продовжений до 3650 днів (10 років), якщо це пов’язано з розслідуванням або судовим розглядом за підозрою у фінансуванні тероризму та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Які держоргани матимуть доступ до реєстру
Спеціальний доступ до інформації з Реєстру рахунків та сейфів отримають:
- Державна податкова служба;
- Державна служба фінансового моніторингу;
- Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА);
- Національне антикорупційне бюро (НАБУ);
- Бюро економічної безпеки (БЕБ);
- Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).
Ці органи матимуть доступ до реєстру в позасудовому порядку. Інші відомства зможуть отримати інформацію з Реєстру рахунків та сейфів лише за рішенням суду. Але незалежно від рівня доступу до реєстру держоргани не матимуть даних про рух і залишки коштів на рахунках та про вміст сейфів.
Водночас для Держфінмоніторингу передбачено додаткові умови доступу до інформації про рахунки та сейфи. Якщо структури фінмоніторингу іноземних держав звертаються до українського Держфінмоніторингу із запитом, то служба має право не лише отримати необхідні їй дані з реєстру, а й вимагати від суб’єктів первинного фінмоніторингу додаткові відомості про власників рахунків та орендарів банківських сейфів.
