Боротьба з відмиванням коштів – тривалий процес, який розпочався задовго до виникнення самої ідеї плану BEPS. FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню грошей) – ключова організація в сфері боротьби з відмиванням коштів була створена у 1989 році, і з того часу процес лише набирає обертів. Країни створюють власне національне законодавство, виходячи з рекомендацій FATF, але й розвивається міжнародне: один з найголовніших документів – AML-директиви Євросоюзу.
Що таке AML-директива?
Директиви AML (Anti—Money Laundering – «боротьба з відмиванням грошей») – це нормативні акти, спрямовані на запобігання використанню фінансової системи Євросоюзу для відмивання грошей. Директиви розробляють Європейський Парламент та Рада Європи. Перша версія документу була ухвалена у 1991 році. По-перше, вона уніфікувала для всіх країн Євросоюзу поняття «відмивання коштів». А по-друге – містила вимоги щодо ідентифікації клієнтів фінансовими установами «до того, як вступити з ними у ділові відносини, а особливо при відкритті рахунку» (те, що ми зараз знаємо як “KYC” – know your costumer). Також директива зобов`язувала кредитні та фінансові установи зберігати документи про своїх клієнтів мінімум 5 років, на той випадок, якщо вони будуть використовуватись як докази в можливому розслідуванні у справах про відмивання коштів. Держави-учасниці ЄС, згідно з директивою, повинні забезпечити «тісне співробітництво» фінансових установ з органами, що відповідають за боротьбу з відмиванням грошей, а саме:
- сповіщати такі органи «за власної ініціативи» про всі факти, що свідчать про відмивання коштів;
- надавати цим органам за вимогою всю необхідну інформацію.
З першим варіантом AML-директиви можна ознайомитись тут. В такому вигляді він вже не діє, проте якщо ви цікавитесь історією міжнародного права – знайдете багато цікавого (зокрема, всі грошові пороги в документі встановлені в ЕКЮ, єдиній Європейській валюті, що передувала Євро).
AMLD 2
Перша версія директиви діяла 10 років, доки у 2001 Європарламент не ухвалив AMLD 2. Вона розширила сферу застосування директиви: якщо в першій версії документу йшлося про відмивання коштів як про ризик, пов`язаний з торгівлею наркотиками, то після правок AMLD 2 відмиванням коштів визнавалась і діяльність, пов`язана з шахрайством та яка наносить шкоду державним бюджетам. Також до сфери застосування директиви потрапили не лише банки та фінансові установи, а й інвестиційні фірми, пункти обміну валют та грошових переказів, а також нотаріуси та незалежні юристи. Останні дві професії, як сказано в документі, «під час участі у фінансових або корпоративних операціях, включаючи надання податкових консультацій, чинять зловживання з метою відмивання коштів». Проте є уточнення: вважається недоречним вимагати у представників цих професій звітувати про відомі їм факти відмивання коштів, якщо вони захищають клієнтів у суді або якщо такі факти стали відомими під час з`ясування юридичної позиції. Ця версія директиви визнає юридичну консультаціє об`єктом професійної таємниці, але за умови «якщо юридичний радник не бере участі в діяльності з відмивання грошей, а юридична консультація не надається з метою відмивання».
Повна версія 2 AML-директиви тут.
AMLD 3
3 версія Директиви ухвалена Европарламентом 26 жовтня 2005 року, а набрала чинності 15 грудня того ж року. Вона стала історичною як мінімум з двох причин:
- в ній вперше введено термін «фінансування тероризму»;
- директива застосовувалась до «діяльності тих установ та осіб, яка здійснюється ними через Інтернет».
Крім того, в AMLD 3 з`явилось визначення поняття «беніфіциар». А ще в ній були прописані «заходи належної обачності» (Due Diligence), які включали:
- ідентифікацію клієнта та перевірка його особи на основі документів, даних або інформації, отриманої від надійного та незалежного джерела;
- ідентифікацію бенефіціара та вжиття ризикових та достатніх заходів для перевірки його особи, включаючи, коли це стосується юридичних осіб, трастів та подібних юридичних утворень, вжиття заходів для розуміння того, яке право власності належить клієнту та для розуміння структури управління клієнта;
- отримання інформації про мету та характер намірів цих ділових стосунків;
- проведення постійного моніторингу ділових стосунків, включаючи перевірку операцій, які здійснювалися протягом таких стосунків, для з’ясування того, чи здійснювані операції відповідають інформації про установу або особу клієнта, бізнес установи або клієнта та ступінь ризику, включаючи, за необхідності, джерело коштів та підтвердження, що такі документи, дані та інформація вчасно поновлюються.
Повна версія 3-ї AML-директиви тут.
4-5 AML-директиви
4 версія директиви ухвалена 20 травня 2015 року, однак вже за три роки (30 травня 2018) її положення були доповнені 5 версією. Така швидкість змін пов`язана зі скандалом, що в медіа отримав назву «Panama Papers». Тому обидві директиви доцільно розглядати комплексно.
Ці документи мали на меті розширити дію директиви не лише на країни-члени ЄС, але й на країни-кандидати. Крім того, вони розширювали можливості для обміну інформацією між фінансовими розвідками країн Євросоюзу.
В 4-й директиві з`явилось визначення понять «електронні гроші» та «віртуальні валюти».
АML 4 містила норму про створення національних реєстрів бенефіціарів, а згідно з AML 5 вони мали бути публічними, проте з обмеженнями: для доступу потрібно підтвердити «законний інтерес».
В AML 5 є вимога про надання країнами ЄС списків політично-значимих осіб (PEP);
AML 5 передбачає посилення контролю над операціями з контрагентами з країн «з високим ризиком відмивання грошей», аж до обмежень ведення бізнесу в таких державах;
5 версія AML-директиви тут.
AMLD 6
Ухвалена Європарламентом майже відразу після 5 версії – 23 жовтня 2018 року, проте документ набув чинності лише за 2 роки – 3 грудня 2020 року
Головні зміни 6 AML-директиви стосуються:
Був узгоджений список із 22 предикатних злочинів (тобто, вчинення яких тягне за собою отримання нелегальних доходів, які потім будуть «відмиватись»), в тому числі це податкові, екологічні та кіберзлочини;
6AMLD збільшує кількість злочинів, які підпадають під визначення відмивання грошей. Також вона вводить нові поняття, такі як «пособництво» та «підбурювання», що також вважається відмиванням грошей і є кримінальним правопорушенням. Ці зміни стосуються професійних посередників, юристів, адвокатів та податкових консультантів.
Введена кримінальна відповідальність для юридичних осіб: за новими правилами юридична особа вважатиметься винною у злочині з відмивання грошей, якщо буде встановлено, що злочин скоєно будь-якою особою, яка діє самостійно, як представник або один із керівників юридичної особи.
Суворіші покарання за відмивання грошей: 6AMLD вводить мінімальний термін ув’язнення -чотири роки за злочини, пов’язані з відмиванням грошей. Суди також мають право накладати штрафи на фізичних осіб та позбавляти організації доступу до державного фінансування.
Розширення співробітництва держав-членів ЄС у боротьбі з відмиванням грошей та подвійна кримінальна відповідальність. Злочини, пов’язані з відмиванням грошей, можуть привести до подвійної кримінальної відповідальності, якщо злочин скоєно в різних юрисдикціях. 6AMLD вирішує проблему взаємного визнання злочину шляхом запровадження особливих вимог щодо обміну інформацією між юрисдикціями, щоб кримінальне переслідування за пов’язані злочини могло здійснюватися більш ніж в одній державі-члені ЄС.
Текст 6 версії директиви тут.
7 AMLD
7 директива ЄС про боротьбу з відмиванням грошей була представлена в березні 2021 року. Вона вносить такі зміни до законодавства:
- Створення централізованого органу ЄС з протидії відмиванню коштів
- Уніфікація правил AML/KYC у кожній країні ЄС
- Запровадження централізованої системи реєстрів банківських рахунків ЄС
- Розширення масштабів крипто-бізнес-моделей, які відповідають вимогам AML
- Заборона анонімних криптогаманців
- Заборона купівлі товарів дорожче ніж 10 000 євро за готівку.
Детальніше про зміни
Норми 7-ї AML-директиви зобов’язує певні цифрові торгові платформи збирати і передавати в податкові органи інформацію про доходи продавців, які використовують їх майданчик. Але торкнеться це не всіх, в звіти повинні будуть потрапляти тільки «підзвітні продавці» що відповідають певним критеріям:
Продавці здійснюють «відповідну діяльність», до якої відносяться: оренда нерухомого майна, надання побутових послуг, продаж товарів і оренда будь-якого виду транспорту;
Продавці мають прямий зв’язок з ЄС: на це можуть вказувати наявність у продавця основної адреси в ЄС, ідентифікаційного номера платника ПДВ в державі-члені ЄС або оренда нерухомого майна, розташованого в країні ЄС.
У той же час не всі оператори, що працюють в ЄС, повинні будуть здавати звіти в якій-небудь країні Євросоюзу. Обов’язок торкнеться тільки «підзвітних операторів», які будуть відповідати наступним критеріям:
- Платформа є податковим резидентом держави-члена ЄС;
- Платформа зареєстрована відповідно до законодавства держави-члена ЄС;
- Має місце управління або постійне представництво в державі-члені ЄС;
- На платформі продавці можуть вести «відповідну діяльність» (дивіться про це трохи вище за текстом) і такі продавці є резидентами держави ЄС;
- Платформа полегшує оренду нерухомого майна, розташованого в державі-члені ЄС.
Кому оператори платформ повинні звітувати про продавців?
Для спрощення звітності, оператори електронних торговельних платформ повинні подавати звіти про продавців тільки в одній державі Євросоюзу. Подана інформація буде автоматично передаватися в податкові служби відповідних країн.
Оператори платформ, розташованих не в країнах ЄС, можуть бути звільнені від зобов’язань подавати звітність, але тільки в тому випадку, якщо вони вже повідомляють аналогічну інформацію в юрисдикції, яка не входить в ЄС, і ця юрисдикція може обмінюватися такою інформацією з усіма державами-членами Євросоюзу.
Due Diligence від операторів платформ
Оператори платформ повинні будуть не тільки збирати, але й перевіряти інформацію про «відповідних продавців», тобто проводити процедуру Due Diligence (дізнатися більше про неї ви можете тут). Оператори повинні будуть перевіряти дійсність ідентифікаційного номера платника податків/платника НДС і т.п. Актуальність даних потрібно буде перевіряти кожен рік до 31 грудня. Для перевірки інформації продавці зможуть залучати сторонні компанії, але відповідальність за її результати все одно несе оператор платформи.
Що стосується вже зареєстрованих продавців, у операторів буде рік для збору інформації про «старих» клієнтів платформи.
Коли і яку інформацію потрібно буде подавати?
Оператори платформ повинні будуть повідомляти державі-члену ЄС про зібрану і перевірену інформації не пізніше 31 січня року, наступного за звітним періодом (наприклад, звітний період закінчується 31 грудня року X, інформація повинна бути передана не пізніше 31 січня року X + 1).
У звітах операторів повинні бути такі дані про продавців: ім’я (назва), адреса, ідентифікаційний номер платника ПДВ, доходи, отримані винагороди, збори, комісії, податки і т. п. Якщо продавець надає послуги з оренди нерухомості – необхідно складати список з зазначенням адрес об`єктів, що належать конкретному продавцю. Крім того, оператор платформи повинен буде проінформувати кожну зацікавлену особу про те, що інформація збирається і повідомляється в податкові органи.
Коли директива набере чинності
Планувалось, що всі країни ЄС імплементують положення 7 AML-директиви до 31 грудня 2022 року, однак більшість країн Євросоюзу не встигли це зробити.
