1 травня 2023 року – останній день подачі звітності для фізичних осіб. Особливість цьогорічної кампанії декларування в тому, що разом зі звітами про майновий стан вже можна подавати і звітність про контрольовані іноземні компанії. Ми зібрали все найголовніше, що треба знати про КІК станом на зараз.
Що має зробити «контролер»?
Резиденти України, (фізичні та юридичні особи), у разі визнання контролером іноземної компанії, мають задекларувати наявність нерезидента, подати фінансову звітність та, за певних умов, сплатити в Україні податок з прибутку такої іноземної компанії.
Чи всі власники іноземних компаній потраплять під визначення «контролююча особа»?
Під визначення «контролююча особа» потрапить більшість власників міжнародного бізнесу. Параметрами визначення «контролерів» є частка володіння та здійснення фактичного контролю. З часткою володіння все просто: або резидент України сам володіє іноземною компанією більш ніж на 50%, або частка його володіння становить 10%, але серед власників компанії є інші резиденти України і всі вони мають сумарну частку в цій компанії 50% або більше.
Поняття фактичного контролю набагато ширше – у цю категорію потрапляють ті, хто навіть не є власником компанії, але має доступ до її банківського рахунку, дає розпорядження керуючому органу (директорам), має право укладати суттєві угоди за довіреністю, виданою на строк більш ніж 1 рік .
А які обов’язки у контролерів КІК?
Перший обов’язок контролера КІК – подавати повідомлення про контрольовану іноземну компанію та здавати по ній фінансову звітність до українських податкових органів. Причому подавати звітність КІК в Україні потрібно навіть у тому випадку, якщо компанія не повинна складати її в країні реєстрації. До таких компаній можна віднести офшори, деякі партнерства, тощо.
Другий обов’язок контролера КІК – сплата податків. Але не завжди. По-перше, не потрібно сплачувати податок з доходів контрольованої іноземної компанії, якщо це благодійна організація чи публічна компанія. По-друге, якщо дохід всіх іноземних компаній одного контролера в сумі не перевищує 2 млн. євро, то від сплати податку звільняються відразу всі компанії. Якщо, все-таки, граничне значення 2 млн. євро перевищено, потрібно розглядати кожну компанію окремо. Також звільняє від сплати податків з КІК в Україні наявність з юрисдикцією реєстрації компанії договору про уникнення подвійного оподаткування. Але також необхідно виконати дві умови: перша – компанія сплачує в країні реєстрації податок з прибутку за ефективною ставкою не нижче 13%, друга – частка її пасивних доходів не перевищує 50%.
А це означає, що згідно із законодавством про КІК, під оподаткування в Україні потрапляють або класичні офшорні компанії з країн, які не мають договору про уникнення подвійного оподаткування з Україною, або холдингові компанії, які мають низькі ставки податку на пасивні доходи. Але, маючи достатній «сабстенс», навіть з холдингових компаній платити податок з КІК в Україні не потрібно.
Важливий нюанс: податки з КІК сплачує саме контролююча особа – резидент України, а не його іноземна компанія, згідно зі стандартними ставками (ПДФО чи податок на прибуток). У цьому випадку податок треба сплачувати не з суми прибутку, яку розраховує бухгалтер під час підготовки звіту у країні реєстрації підприємства, а з суми скоригованого прибутку.
Як розраховується скоригований прибуток?
Сума скоригованого прибутку може бути як більшою, так і меншою від фактичного прибутку. Вона може бути змінена у бік відповідно до закону про ТЦО у разі торгівлі іноземної компанії із пов’язаними особами з низькоподаткових юрисдикцій за неринковими цінами. Але прибуток може бути зменшеним – наприклад, на суму виплачених дивідендів своїй контролюючій особі або на суму дивідендів, які нерезидент отримує від своїх дочірніх компаній з України.
Коли треба подавати звітність про КІК?
Перший термін подачі звітності – до 1 травня 2023 року за звітний період, який почався у 2022 році. Проте норми закону дозволяють подати звіт по КІК у 2024 році відразу за два періоди (2022 і 2023 роки).
Які передбачені штрафи за порушення законодавства про КІК?
100 прожиткових мінімумів (приблизно 258 тисяч гривень) – за неподання звіту щодо КІК. Повторне неподання звіту по КІК протягом 30 календарних днів після оплати штрафу – 5 прожиткових мінімумів за кожен день, але не більше 300 ПМ (776 тисяч гривень);
Не відображення у звіті про КІК інформації про наявні КІК, подання не всієї інформації про КІК – штраф у розмірі 3% від суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображених у звіті. Але штраф не може бути більшим за 1000 ПМ (2 589 000 грн. станом на 1 січня 2023 року);
Неповідомлення контролером у строк 60 календарних днів інформації про зміну частки участі у КІК або про здійснення фактичного контролю КІК – штраф у розмірі 300 ПМ (приблизно 776 тисяч гривень);
Неподання (або подання не в повному обсязі) документації ТЦО – 3% суми доходу КІК, за яким не подана документація, але не більше 1000 ПМ.
Якщо хочете дізнатись більше про законодавство КІК, про звітність по контрольованим іноземним компаніям – реєструйтесь на наш вебінар «ЗВІТИ ПО КІК ТА ЗВІТИ ПО НЕРЕЗИДЕНТАМ У 2023 РОЦІ: КОЛИ І КОМУ ПОТРІБНО ПОДАВАТИ». Реєстрація тут.
